Конспект уроку за творчістю М. Гоголя

Конспект уроку на тему:

" М. Гоголь і Україна. Повість «Тарас Бульба». Зображення в повісті любові до України, героїзму, мужності й ратної звитяги українського народу в боротьбі за рідну землю"

                                                                       Підготувала:

                                                                       вчитель світової літератури

                                                                      Борятинського НВК

                                                                      Душак Наталія Михайлівна

                                                       2013 рік

Тема. М. Гоголь і Україна. Повість «Тарас Бульба». Зображення в повісті любові до України, героїзму, мужності й ратної звитяги українського народу в боротьбі за рідну землю

Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю письменника, розкрити зв’язки Гоголя з Україною та її культурою, вплив українського фольклору на творчість письменника; простежити зображення історичних подій в Україні;показати героїзм українців у боротьбі за  свою свободу;
розвивати в учнів навички дослідницької роботи,  уміння висловлювати власну думку;
виховувати любов до історії України, її культури,сприяти вихованню громадянської позиції школяра.

Обладнання: портрет М.В.Гоголя, виставка різних видань творів письменника;  мультимедійний проектор, комп’ютер, екран.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Епіграф уроку.  Моє серце завжди залишиться прив’язаним до священних місць батьківщини.   

                                                                                                          Микола Гоголь

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Слайд №2.

Слово вчителя .Серед знаменитих імен української культури особливе місце належить М. В. Гоголю. Відомий класик російської літератури, творчість якого, на думку російського літературознавця М. Б. Храпченка, «мала значний вплив на розвиток реалістичного мистецтва», своїм корінням, душею був тісно пов'язаний з Україною. Він тут народився, провів дитячі роки. Ук­раїнський фольклор, пісні, легенди увійшли до ранніх творів, принісши славу молодому письменникові, вирізнивши його серед інших.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА  ЕПІГРАФА  УРОКУ
Проблемне питання уроку. У чому і як саме простежуються зв’язки Гоголя з Україною та її культурою?

Адже він, син української землі, виїхав у Росію, там творив, звідти прославив красу України і віддав свою любов українському народові. Там же знайшов свій спочинок.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.     Презентація  учнівського проекту «Гоголівські  місця в Україні».

(Народився Микола Васильович Гоголь 1 квітня 1809 року на благо­словенній талантами полтавській землі в селі Великі Сорочинці.

Слайд №3

   Дитячі роки майбутнього письменника пройшли у родовому маєтку Гоголів-Яновських — селі Василівці. Садиба була названа на честь бать­ка Гоголя — Василя Опанасовича. Тепер це село називається Гоголеве, там же знаходиться музей-заповідник письменника, відбудований за його малюнками й кресленнями.
   Гоголь походив із старовинного дворянського роду, всі члени якого - відзначалися надзвичайною обдарованістю. Його дід, Опанас Дем'янович, закінчив Київську духовну академію, володів шістьма-мовами. Бабу­ся, Тетяна Семенівна, гарно малювала. Батько був освіченою людиною, любив театр, сам грав у виставах домашнього театру.

Слайд №4

  Ріс Гоголь в оточенні талановитих і відомих людей. У сусідньому селі Обухівка знаходився маєток В. Капніста, автора комедії «Ябеда». У с. Кибинці жив Д. П. Трощинський, колишній статс-секретар Олек­сандра І, який відіграв значну роль у визволенні із заслання О. Радищева. Село Хомутець належало І. М. Муравйову-Апостолу, батькові відомих декабристів. Звичайно, таке оточення мало значний вплив на формування творчої натури хлопчика.

Слайд №5

 1818 року Миколу віддали навчатися до Полтавського повітового училища, а в 1821-му — до Ніжинської гімназії вищих наук. У Ніжині він прожив до 1828 року.

Слайд №6

Це був нелегкий час. Юнак сумував за рід­ною домівкою, батьками. Та разом з тим у ці роки виявилися таланти Гоголя. Він вчився живопису, грі на скрипці, брав участь у гімназій­них театральних постановках. Усі в гімназії були у захваті від комедій­ного таланту Гоголя. Особливо гімназистам та викладачам подобалося те, як юнак виконував жіночі ролі. Разом з тим Гоголь почав писати. Серед його перших творів — вірші, трагедії, поеми, сатири.
   Після закінчення гімназії Микола Васильович приїздить до Петер­бурга. Він мріє стати актором чи режисером імператорського театру, знайти гарну квартиру.   Проте столиця розчарувала юнака: до театру його не взяли, гарної квартири через брак коштів він не знайшов і дов­го не міг влаштуватися на службу.

Слайд №7

 У цей час Гоголь пише в листі до матері: «Дорога моя матінко! Ви маєте тонкий, спостережливий розум, ви ба­гато знаєте про звичаї й традиції малоросіян наших, і тому, я впевне­ний, ви не відмовитеся повідомляти мені їх у нашому листуванні. Це мені дуже потрібно. У наступному листі я чекаю від вас опису повно­го вбрання сільського дяка, від верхнього одягу до самих чобіт». Так народжувалися «Вечори на хуторі біля Диканьки» — твір, який ви­йшов друком у 1830 році й зробив Гоголя знаменитим. Здійснилася ще одна його мрія: він увійшов у коло відомих літераторів, познайомився з О. Пушкіним, В. Жуковським, О. Дельвігом та багатьма іншими. Усі були у захваті від яскравих характерів, щирого й чистого українсько­го гумору, захоплюючих історій із життя малоросів. Че­рез-матеріальну скруту Гоголь читав там лекції, це давало змогу опла­чувати навчання сестер. Однак ще більших мук він зазнавав у творчих пошуках, оскільки не знав, яким шляхом йти далі. У розпачі Гоголь пише в листі до матері: «Боже, скільки я спалив, скільки перестраж­дав! Але тепер я сподіваюся, що все заспокоїться, я буду знову діяти, рухатися. Тепер я узявся за історію нашої єдиної, бідної України. Ніщо так не заспокоює, як історія! А пісні! Моя радість!» А в іншому листі він сповіщає про поїздку до Києва: «У Київ, у старовинний, прекрас­ний Київ! Там чи навколо нього вирувало життя країни нашої. Я пра­цюю. Я всіма силами стараюся... Там можна оновитися силами».

Слайд №8

   Справді, поїздки Гоголя в Україну, до Києва, у рідну Василівку зігріли й заспокоїли його душу. У давній руській столиці разом зі своїм другом М. Максимовичем, професором університету і збирачем народних пісень, він гуляв київськими вулицями, любив підніматися на Володимирську гірку, сидіти коло Андріївської церкви. Під час цієї поїздки Гоголь прочитав «Історію русів», «Історію Малої Росії» Д. Бантиш-Каменського, записав багато українських легенд, пісень. У рідній Василівці письменник із захопленням слухав розповіді про славних ко­заків, зокрема оповідки миргородського полковника Матвія Гладкого, який повернувся з турецького походу і привів із собою майже двісті визволених із полону козаків. Захоплювали його подвиги народних героїв — Северина Наливайка, Якова Остряниці та багатьох інших.
   Останні роки життя Гоголь важко хворів. Деякий час він жив у Ні­меччині, Франції, Італії, лікувався там. Але його зболіла душа праг­нула додому. У 1851 році він востаннє приїхав у Василівку. Це було його прощання з рідною землею, що давала силу й наснагу.
21 лютого М. В. Гоголь помер)
 Бесіда   з учнями за змістом учнівського проекту «Гоголівські  місця в Україні».

Слово вчителя. Минуле нашої Батьківщини славне й багате на незвичайні події. Яскравою сторінкою української історії є визвольна боротьба за незалежність, в якій величезну роль відіграли козаки, які на островах, що лежали посеред дніпрової води заснували Запорізьку Січ.

Слайд №9
« ТАК ОСЬ ВОНА, СІЧ! ОСЬ ТЕ ГНІЗДО, ЗВІДКИ ВИЛІТАЮТЬ УСІ ГОРДІ І ДУЖІ, ЯК ЛЕВИ! ОСЬ ЗВІДКИ РОЗЛИВАЄТЬСЯ ВОЛЯ Й КОЗАЦТВО НА ВСЮ УКРАЇНУ», - писав М. В. Гоголь у повісті «Тарас Бульба».    

М. В. Гоголь у своїй повісті будував загальний образ героїчної, пісенної, ідеальної козаччини. Давайте поринемо у ту козацьку добу і разом з істориками дамо відповіді на запитання: «Що таке Запорізька Січ», «Яким було життя цих мужніх та сильних людей».

Методичний прийом «Учень-учневі»

Презентація   відеоролика  ученицею  9 класу   на тему:

 «Козацька доба в Україні».

Бесіда з учнями за змістом відеоролика

Вчитель

— Чи можна визначити чіткі хронологічні рамки подій, що зображені у повісті «Тарас Бульба»? (Ні.)

— Знайдіть у тексті згадки про ті століття, що вказуються у творі. (У тексті називається XV століття («Це був один з тих характерів, які могли виникнути лише у тяжкий XV вік...»). Ім'я гетьмана Остряниці дає можливість віднести зображуване до XVII століття. У творі непрямо згадується Северин Наливайко, що очолив повстання проти польських та українських панів. Відомо, що він загинув у 1597 році, тобто це XVI століття. Отже, події повісті мають досить широкі хронологічні межі: з XV до XVII століття.)

— Подумайте, з якою метою автор свідомо уникає точної хронології подій. (Завдання письменника полягало не в зображенні точних історичних фактів. Він намагався відтворити дух козацтва, визначити ті головні чинники, що вплинули на формування української нації. Саме тому митець створив так званий умовний час, який дає йому змогу вільно оперувати фактами.)

Слайд №10

5. Словникова робота.
— Згадайте, що таке повість як жанр літератури.
Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття займає проміжне місце між романом та оповіданням. У повісті акцентується увага на аналізі одного чи кількох конфліктів і характерів (яких не так багато, як у романі), на описах. Велику роль у повісті відіграє голос автора або оповідача.

6. Випереджальне завдання. Повідомлення заздалегідь підготовленого учня про повість "Тарас Бульба".

Повість "Тарас Бульба" — результат захоплення М.В.Гоголем історією. Він задумав свій твір у той час, коли у Василівці, околишніх хуторах і селах ще розповідали легенди про славні по­двиги запорозьких козаків. Вони на початку XIX ст. становили половину жителів Миргорода. Родина Гоголя належала до стародавнього козацького роду. Бабуся Тетяна Семенівна пам'я­тала ще часи Запорозької Січі. Вдома Гоголь чув розповідь про миргородського полковника Матвія Гладкого, котрий, повер­нувшись із турецького походу привів із собою близько двохсот козаків, визволених з полону. І гоголівський Тарас Бульба увіб­рав у себе кращі риси легендарних героїв — мужність воїна, розум політика, глибину почуттів патріота. Ця повість сприйма­лася сучасниками Гоголя як гімн героїчному минулому, свято­му козацькому товариству. Звернувшись до минулого, пи­сьменник створив у повісті "Тарас Бульба" широку панораму історії з життя народу, що увібрала в себе традиції українських дум і героїчних російських билин, історичних свідчень і пере­казів. "Тоді був той поетичний час, коли все здобувалося шаб­лею, коли кожний у свою чергу прагнув бути діючою особою, а  не глядачем",— писав М. Гоголь.

Слайд №11

Учитель. Працюючи в архівах, Микола Васильович наштовхнувся на цікавий історичний факт. Виявляється, що далекий предок ученого і мандрівника Міклухо - Маклая — Охрім Макуха — був одним з курінних отаманів Запорозької Січі. І було в нього троє синів: Омелько, Назар і Хома. Середній — Назар — закохався в шляхетну панночку і зрадив козаків, перейшовши на бік шляхти. Брати вирішили викрасти зрадника, щоб судити козаць­ким судом, та зіткнулися із вартовими, і їм довелося всту­пити у поєдинок. Хома кинувся на поляків, прикриваючи Омелька, який ніс на спині зв'язаного Назара."Виходь, я їх затримаю!" — крикнув Хома. Омелькові вдалося по­вернутися до своїх, а Хома загинув у нерівному бою. За зраду і смерть молодшого сина старий Охрім сам убив Назара. Цей історичний епізод зацікавив письменника і став джерелом написання повісті.     

7. Робота з текстом повісті. Образ Тараса Бульби – образ …

           Народ мій є!

В його волячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде!

                                                         В. Симоненко

Слайд №12

Учитель. М. В. Гоголь зобразив героїчний образ запорозького козака Тараса Бульби. Тарас Бульба  – типовий образ, справді народний характер. Він свято шанує рідну землю і смисл свого життя вбачає в служінні батьківщині. Бульба ненавидить загарбників України і їх помічників, зрадників батьківщини. Автор підкреслює патріотизм Тараса Бульби. Тож і поведемо мову на уроці про патріотизм, відданість і мужність.

Бесіда за запитаннями:

-         Що вам стало відомо про Тараса Бульбу на початку повісті? Чим обумовлене формування його характеру?

-         Слайд №13

 У розкритті характеру мають значення не тільки опис зовнішності героя, його манера говорити, жести, мова, а й обстановка, яка його оточує. Пригадайте опис світлиці Бульби. Як він характеризує її мешканців?

-         Яким було ставлення козака до дружини, синів? Чому?

-         Що є визначальним у його вдачі?                                               

-         Знайдіть у тексті промову Тараса про козацьке товариство. Визначте її основну ідею. Який вплив мала ця промова на козаків?

-         Як промова пов’язана з подальшими подіями й героїчною смертю запорожців?

-         Опишіть духовну міць Тараса. Схарактеризуйте його як козацького ватажка.

-         Які деталі в описі ( р. X, XI ) свідчать про глибокі страждання Тараса?

-         Слайд №14

-        

-         Як помстився Тарас за смерть свого Остапа? Як ви розумієте вислів: „Жорстокість породжує жорстокість”?

8.Перегляд відеофільму «Смерть Тараса»

.Проаналізуйте опис мученицької смерті Тараса. Як автор звеличує свого героя?

Слайд №15

 

-         Що в прикінцевій фразі вказує на те, що пам’ять про Тараса  Бульбу житиме у віках?

-         Слайд №16

-        

ІV. ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ УРОКУ (РЕФЛЕКСІЯ)

1. Метод «Прес» Відповідь будується за схемою:          

Власна позиція «Я вважаю, що...».

Обґрунтування: «...тому, що...».

Приклад «Наприклад, ...».

Висновки «Отже (тому), я вважаю

Слайд №17

-Які риси народного героя, на вашу думку, знайшли втілення в образі Тараса Бульби?

2. Робота з епіграфом уроку

Вчитель.

-Як ви можете пояснити епіграф уроку?

Слово вчителя. Повість Гоголя ввійшла в наше життя. Велич і героїка народних характерів, поезія, краса народного життя – таким був внутрішній світ Гоголя. Це і була його пісня, яка постійно звучала в ньому, це і була його мрія – про перемогу могутнього життя, коли наяву відродиться велич героїчного епосу.

Слайд №18

Головні герої повісті «Тарас Бульба»,  як і сам автор, «хоч і гинуть фізично, залишаються в народній пам’яті безсмертними, бо переконані, що «не загине жодна велико­душна справа». Помираючи, козаки розуміють, що боротьба не закінчена, що смерть їхня не даремна, а потрібна для майбутньої перемоги. У цій вірі у безсмертя народу — справжній оптимізм повісті, її героїчний пафос, на­родне, життєстверджуюче начало. Усьому світові М. Гоголь довів, що є Україна і українці як нація, а не жителі південних окраїн.

V.  ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Скласти сенкан  до образу Тараса Бульби