М. Лермонтов "Пророк"

ВІДЕО М. Лермонтов "Пророк"

Конспект до уроку позакласного читання на тему « Балади Шиллера: « Івікові журавлі», « Поділ землі», «Лицар Тогенбург».

                                              7 клас

Тема: Позакласне читання. Балади Шиллера « Івікові журавлі», « Поділ землі», «Лицар Тогенбург».

Мета уроку: Ознайомити учнів зі змістом балад, вдосконалювати навички коментованого читання та аналізу художнього тексту; робота над різними перекладами балад, над виразним читанням; обговорення проблеми людської гідності, цінності аналізу художнього тексту; виховання культури зв’язного мовлення, культури аргументованої відповіді та роботи в парах; формувати гуманістичні ідеали – свободи, честі, справедливості.

Обладнання: портрет Ф. Шиллера, фотографія «пам’ятник Гетте і Шиллеру у Веймарі, ілюстрації до балад, проекти.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

1. Фронтальне опитування учнів.

-         Що ви знаєте про життєвий і творчий шлях Шиллера? («Мікрофон»)

-         Дайте визначення балади.

-         Які бувають балади за темою?

-         Які ви можете назвати художні особливості балади?

-         Чим літературна балада відрізняється від фольклорної?

2. Повідомлення про Шиллера (слайди).

ІІ. Формування нових знань, умінь та навичок( із використанням фотографії пам’ятника та портрета письменника ).

1.Коментоване читання балади «Івікові журавлі» українською мовою( переклад Б.Шавурського)

Презентація в слайдах (перша група)

-         Які описи є в цій баладі?

-         Які картини створює автор?

-         Які почуття вони викликають?

2. Читання фрагменту балади «Як знайдено вбивцю співця?»

-  Які художні засоби використовує автор в баладі?

ІІІ. Розвиток зв’язного мовлення (робота в парах).

1. Що ми можемо сказати про головних героїв балади? Чи можемо ми за цим випадком зробити висновок про їхню вдачу?

2. Оцініть вчинок вбивці Івіка.

Коментоване читання балади «поділ землі» (захист проекта)

Робота з текстом балади «Лицар Тогенбург»

А) Яка тема балади?

Б) Визначити художні особливості балади.

Робота в парах.

-         Що послужило мотивом для написання балади?

-         Що хотів довести своїми баладами Шиллер?

IV. Робота над порівнянням перекладів балад.

Учитель. Ми з вами, на жаль не можемо прочитати балади Шиллера мовою оригіналу. Проте ми маємо змогу познайомитися з чудовими перекладами балад Б.Шавурського і Г Кирпи. Тож можна легко встановити, що вони як джерелом користувалися перекладом Жуковського.

Отже,перед нами тексти двох великих майстрів перекладу,знавців німецької мови і літератури, російських поетів В.Жуковського і М Лермонтова.

Слухаємо обидва переклади і висловлюємо свої враження.

Розгляд малюнків до балад.

V.Робота над виразним читання балад.

VI. Підбиття підсумків уроку.

-         Що нового ми дізналися на уроці, аналізуючи літературні балади Шиллера?

Читання поезії Шиллера «Конфуцієві притчі».

Час іде на три лади;

Йде майбутнє тихою ходою.

Мчить теперішнє стрілою.

А минуле – те стоїть завжди.

Не окрилить забарного

Нетерпіння вогняне.

Не приборкає  прудкого

Пожадання запальне.

Не розрухає недвижне

Й чарування чорнокнижне.

Якщо хочеш до пуття

Ти пройти весь шлях життя, -

З тихоходом завше радься.

Хоч на нього і не надься.

З бистрольотним не дружись,

З непорушним не сварись.

Простір міриться трояко,

Хоч у ньому суть одна:

Довжина йде в даль безкраю,

Ширина без меж ширяє,

Глибина не має дна.

Це й тобі наука, брате:

Мусиш в далеч прямувати,

Вперто йти навстріч меті.

Не спинятися в путі,

Мусиш широко дивитись;

Мусиш сміло вглиб пірнуть,

Щоб тобі відкрилась суть.

Лиш невтомний рух вперед

Нас веде до світлих мет;

Ясність повна буть повинна,

Справжня істина – глибинна.

VII. Домашнє завдання: Аналізувати прочитані балади Шиллера. Прочитати «Айвенго» В. Скотта

відео до уроку на тему М. Гоголь "Тарас Бульба"

Конспект уроку на тему: "Михайло Лермонтов. Мотиви свободи і самотності у творчості російського поета Михайла Лермонтова"

Конспект уроку на тему:

"Михайло Лермонтов. Мотиви  свободи

і самотності у творчості російського поета

Михайла Лермонтова"

Підготувала:

     вчитель світової літератури

Борятинського НВК

Душак Наталія Михайлівна

2014 рік

Тема.Михайло Лермонтов. Мотивисвободиі самотності у творчостіросійськогопоетаМихайла Лермонтова"

Мета:ознайомити учнів з життям і творчістю М. Лермонтова;розкрити мотиви свободи, мандрів, самотності в ліриці поета та його зв’язок з Україною ;

розвивати навички виразного читання та аналізу ліричних творів;

             виховувати інтерес до творчості  поета, прагнення замислитися над   своїм призначенням на землі, виховувати активну життєву позицію.

Обладнання: портрет М. Лермонтова, виставка різних видань творів письменника;  мультимедійна дошка, проектор, комп’ютер, музичні файли.

Тип уроку: урок засвоєнняновихзнань

Епіграф уроку. І через усе життя проносимо ми в душі образ цієї людини –

сумної, строгої, ніжної, владної, скромної, благородної, 

мрійливої, насмішкуватої,наділеної могутніми пристрастями, силою волі і проникливим безжальним розумом.

 Поета геніального і так рано загиблого.

Безсмертного й назавжди молодого.

Іраклій Андронников

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Слово вчителя

У жовтні 2014 року виповнилося 200 років з дня народження Михайла Юрійовича Лермонтова (15.10.1814р.) – видатного російського прозаїка, поета, драматурга.

Мало знайдеться у світовій літературі поетів з такою гіркою долею, з таким тернистим шляхомяк у М. Лермонтова.

Кажуть, що душа митця – в його творах. Анна  Ахматова писала про М. Лермонтова: »Слова, сказані ним про кохання, не мають собі рівних у жодній поезії світу. Це так несподівано, так просто й бездонно. Я вже не кажу про його прозу. Тут він обігнав самого себе на сто років і в кожному творі руйнує міф про те, що проза– набуток лише зрілого віку».

Саме у творах Лермонтова – історія його душі, вони допоможуть зрозуміти його як поета і людину.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА  ЕПІГРАФА  УРОКУ
Сьогодні на уроці  ми дослідимо творчий шлях М. Лермонтова, простежимо історію його душі, проаналізувавши його поезію.

Проблемні питання уроку.

1.Яким є М. Ю. Лермонтов як митець і людина?

Чи випадкові печаль, туга, журба , розчарування у його творах?

Чи актуальна поезія М. Лермонтова сьогодні?

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.Презентація  вчителем  проекту«Життєвий та творчий шлях М. Лермонтова»

.

 Народився Михайло Юрійович Лермонтов 3 жовтня 1814 року в Москві в будинку поблизу Червоних воріт. Батько Юрій Петрович — відставний піхотний капітан із збіднілої дворянської сім'ї; мати — Марія Михайлівна, (уроджена Арсеньєва),  що належала до багатого і знатного роду Столипіних.

Її мама була проти цього шлюбу, бо вважала, що небагатий дворянин не пара для її Марії. Вони одружилися.

Презентація відеоролика «Музей М. Лермонтова в Тарханах»

З 1815 року молода сім'я живе в селі Тархани Пензенської губернії, у маєтку бабусі майбутнього поета О. Арсеньєвої. Там пройшлидитячі роки поета.

Та шлюб молодого подружжя швидко видався трагічним, бо у лютому  1817 року від туберкульозу Марія Михайлівна Лермонтова померла. У щоденнику зберігся запис 1830 року:

 « Коли мені було 3 роки, була одна пісня, від якої я плакав… Її  співала мені покійна мати».

Письменник виріс у розлуці з батьком. Бабуся робила все для єдиного, обожнюваного внука, не шкодуючи грошей на вчителів і гувернерів. Вінотримавпрекраснудомашнюосвіту: з дитинстві вільноволодівфранцузькою і німецькоюмовами, добре малював і ліпив, навчавсямузики (гравнафлейті, фортепіано і скрипці).

Побоюючисьзаздоров'яхворобливого внука, бабуся возила його на Кавказ (1818, 1820, 1825) для лікуваннямінеральними водами. Враженнявідцихпоїздокзалишилися в пам'ятіпоета на все життя (згодом вони виллються в раннійтворчості — «Кавказ», 1830; «Сині гори Кавказу, вітаю вас!», 1832).

1 вересня 1828 року Лермонтова зарахувалипівпансіонером до Московськогоуніверситетського благородного пансіону, одного з кращихнавчальнихзакладівРосії. Вінотримуєгуманітарнуосвіту та займаєтьсясамоосвітою.

Восени 1830 року Лермонтов вступає до Московськогоуніверситету на етично-політичневідділення.Цей рікприйнятовважати початком йоголітературноїдіяльності.

4 листопада 1832 року Михайло вступив до Школигвардійськихпідпрапорщиків і кавалерійськихюнкерів. Два роки, проведені в обстановціказармовоїмуштри, були, з йогослів, «страшними». Але навіть у цихумовах Лермонтов потайпише, хочйоготворчістьпереживаєперіод спаду.

Після закінчення школи 1834 року Лермонтов отримує підвищення з юнкерів у корнети лейб-гвардії Гусарського полку, що стояв у Царському Селі. Більшучастину часу Лермонтов проводить у Петербурзі, упершевідчувши себе вільним. Йогоспостереження за життямсвітськоготовариствалягли в основу драми «Маскарад» (1835), яку вінзадумував так: «Комедія, на зразок «Горя відрозуму», різка критика на сучасні норови». Пересвідчившись, що «Маскарад» не протягтикрізьтеатральну цензуру, повертається до прози: починаєписати роман — «Княгиня Ліговська», у якомувпершез'являєтьсяім'яПечоріна.

Автобіографічнімоменти роману пов'язані з Варварою Лопухіною, глибокепочуття до якої поет зберігав усе життя. Звістка про смерть О. Пушкінаприголомшила Лермонтова і наступного дня післяйогозагибелі Лермонтов пишевірш «На смерть поета», а за тиждень — заключні 16 рядківцьоговірша, якийвідразузробивйоговідомим, переписувався і завчавсянапам'ять.

Третього березня 1837 поет був арештований у справі «про недозволенівірші». Сидячи під арештом, пише вірші «В'язень», «Сусід», «Молитва», «Бажання».

Під час кавказькогозасланняЛєрмонтовпознайомився з декабристами, якітакожвідбували там покарання, а з поетом А. Одоєвськимнавітьподружився. Майже все, що створив Лермонтов у періодміждвомазасланнями, пов'язано з Кавказом. Кавказькі теми й образивідбилися в усіййоготворчості: у ліриці й поемах, романі «Герой нашого часу» (1838). Вонитакож і в численнихзамальовках та картинах Лермонтова, обдарованогоживописця.

      У 1840 році за дуель із сином французького посла Баранто поета знову вислали на Кавказ.

У січні 1838 року Михайло Лермонтов приїжджає до Петербурга, оскільки турботи бабусі і клопотання В. Жуковського увінчалися успіхом і поет був переведений до Гродненського полку, розташованого неподалік Новгорода. Близькомісяцяпрожив поет у Петербурзі, щоднябував у театрі, у Жуковського, якомувіддав поему «Тамбовська казначейша», незабаромопубліковану в журналі «Современник». Унаслідокподальшогоклопотання Лермонтов був переведений до йогоколишньогогусарського полку, що стояв у ЦарськомСелі. Тоді ж вийшла не підписана автором «Пісня про царя ІванаВасильовича...»

До початку 1839 року Лермонтов зближується з редакцією журналу «Отечественные записки», щовидавалися А. Краєвським, і поступово входить у середовищепетербурзьких, літераторів. Відвідуєпоетичнівечори, зустрічається з Тургенєвим, Бєлінським. У прогресивнихколахйоговважаютьнадієюросійськоїлітератури. «На Русіз'явилосяновемогутнєобдаровання — Лермонтов»,— оголошуєБєлінський.

У березні 1840 року Лермонтова за дуельізсиномфранцузького посла Е. де Варантомбуло переведено до піхотного полку і відправлено в діючуармію на Кавказ. Вінбере участь увійськовихдіях, «виконуючипокладене на ньогодоручення з відмінноюмужністю і холоднокровністю».

На початку лютого 1841 року, отримавшидвомісячнувідпустку, Лермонтов приїжджає в Петербург, сподіваючисьотримативідставку і залишитися в столиці. Але і в цьомуйомувідмовлено, як і в нагороді за сміливідії в боях на Кавказі.

Більше того, йому наказано протягом 48 годин покинутистолицю і слідувати у свій полк на Кавказ. У 1841 р. Вінприбуває вП'ятигорськ і отримуєдозвілзатриматися там для лікуваннямінеральними водами. У записнику Лермонтов запишесвоїостаннівірші «Суперечка», «Сон», «Круча», «Тамара», «Листок», «Побачення», «Пророк», «Вийду один я на дорогу» та інші.

У П'ятигорськувінзустрічаєсвоїхстарихприятелів, середяких і йоготоваришзішколиюнкерів, М. Мартинов. Наодному з вечорів у будинкуВерзіліних, де збиралася молодь, ображенийчерговимущипливим жартом Лермонтова, Мартинов викликаєйого на дуель.

Дуельвідбулася 15 липня 1841 року. Поета убили. Тіло Лермонтова поховали 17 липня на П'ятигорськомукладовищі. Пізніше, у квітні 1842 року, на проханнябабусітруну з прахом поета перевезли в Тархани і похоронили у фамільномусклепі.

2.Колективнескладаннясхеми (метод «Гронування») «Життєвий та творчий шлях М. Лермонтова»

3.Періоди творчості М. Лермонтова

Розповідь вчителя

1833 -1836роки Поетшукаєсвійнеповторний шлях, усвідомлюєпризначенняпоета і йогозавдання

1828 - 1832 роки Захоплювавсяромантичнимивіршами  Байрона. Поезія сумна, похмура, говорить про свої страждання, про розчарування в житті

1837- 1841 pоки Ліричний герой відчуває недосконалість світу, самотність, марність, розчарування.

Періоди творчості М. Лермонтова

 

З 1828 по 1832 роки Лермонтов дужезахоплювавсяромантичнимивіршами  Байрона. Багатопоезійцьогоперіоду - сумні, похмурі, в них він говорить про свої страждання, про розчарування в житті і в людях, сумує про нікчемністьсвіту і людини. У всіхцихпочуттяхбулачасткаюнацькоїхизування і сліди впливу Байрона, якийбув "володарем дум" молодого поета. У 1828—1829 рр. Лермонтов написав декілька «байронічних поем»: «Корсар», «Злочинець», «Олег» і «Два брати». Для цих поем, як і для «байронічної поеми» загалом, характерною є центральна постать героя — сильної, вольової особистості, наділеної титанічними пристрастями, яка перебуває у стані війни із суспільством. Неодмінний мотив у такій поемі — трагічне кохання. Очищувальна при цьому роль страждання — важлива художня ідея, яку Лермонтов продовжить у своїй пізній творчості. Такий герой з'явився у його ранній ліриці: Наполеон («Наполеон», «Дума», 1830), ватажок розбійників із рисами Степана Разіна («Отаман», 1831) , «Вітрило», «Хмари» та ін. З формуванням типу байронічного героя у Лермонтова пов'язана й тема богоборства: у 1829 р. він задумав поему «Демон», над якою працюватиме майже до кінця життя.

З 1833 по 1836 ріктриваєдругийперіодрозвиткупоета. У цей час Лермонтов болісношукаєсвійнеповторний шлях, усвідомлюєпризначенняпоета і йогозавдання, тому в цейперіодпоетомбуло написано дуженебагатовіршів, «Хаджі-Абрек», він віддав у цензуру першу редакцію драми «Маскарад», розпочав роботу над поемами «Сашка» та «Боярин Орша», романом «Княгиня Ліговська».

1837— 1841 p. — були роками його літературної слави. Початком цього етапу можна вважати вірш "Смерть поета" (1837 рік)Лермонтова розглядали тепер як поетичного спадкоємця Пушкіна. Він відразу ж потрапив у пушкінське літературне коло, опублікував у «Современнику» «Бородіно» і «Тамбовську скарбничиху». Лермонтов йшов власним шляхом, розвиваючи теми та мотиви, які вже намітилися у його творчості.

У 1839 р. Лермонтов написав нову поему — «Мцирі» («Мцыри»).

На час виходу «Героя нашого часу»(1840) Лермонтов уже міцно пов'язав свою долю з «Отечественными записками». У цьому журналі з'явилося більшість прижиттєвих публікацій Лермонтова. Після короткої відпустки Лермонтов у травні 1841 р. прибув у П'ятигорськ і отримав дозвіл затриматися для лікування на мінеральних водах. У його нотатнику один за одним з'являються ліричні шедеври: «Сон», «Бескид», «Вони кохали...», «Тамара», «Побачення», «Листок», «Йду я на дорогу в самотині...», «Морська царівна», «Пророк».

Вчитель.Вірш "Вітрило" був написаний влітку 1832 р., коли Лермонтов, вступивши до школигвардійськихпрапорщиків, переїздить до Петербурга. Тут ізособливоюгостротою поет відчув свою самотність та обмеженість в своїхдіях. НаберезіФінської затоки був написаний вірш, у якомучудовопоєднуютьсясум, тривога, безнадіяізжагоюбурі та боротьби.

4.Виразне читання поезії вчителем , аналіз поезії  та виразне читання учнями поезії М. Лермонтова«Парус»у перекладі М. Терещенка

Бесіда:

1.     Які почуття викликав у вас вірш «Вітрило»?

2.     Що створює напружену атмосферу твору?

3.     Як явища природи розкривають внутрішній стан ліричного героя?

4.     Символом чого виступає вітрило?

5.     Знайдіть контрасти у творі. Яку роль вони відіграють?

6.     Які проблеми порушує автор у цій поезії?

7.     Яким ви уявляєте ліричного героя твору?

4.Виразне читання поезії вчителем , аналіз поезії  та виразне читання учнями поезії М.Лермонтова « І нудно, і сумно…» у перекладі Терещенкаабо прослуховування романсу О. Аляб’єва «И скучно т грустно…»

Бесіда за прочитаним.

-          Які почуття викликала у вас ця поезія?

-          Хто є головним героєм цього вірша? ( Ліричний герой).

-          Яким постає перед нами ліричний герой? ( Він постає як людина з «оголеною душею»).

-          Що він відчуває? ( Ліричний герой відчуває недосконалість світу, самотність, марність, розчарування).

-          Схарактеризуйте душевний стан ліричного героя. ( Героя охопив песимізм, депресія).

-          Чого прагне герой? ( Він прагне пристрасного кохання, повнокровного життя).

-          Які філософські роздуми про сенс людського буття виникають у героя? 

 ( Поет розуміє, що пристрасть, кохання і саме життя – це тільки мить, яка швидко минає).

-          Як художньо – зображувальні засоби та поетичний синтаксис допомагають передати напружений  внутрішній світ поета? ( Вірш побудований у формі запитань і відповідей. У творі використані речення з риторичними запитаннями, окличні, неповні. Також використаний прийом антитези: радість – мука, життя – жарт…).

В житті Лермонтова відбуваються зміни. За участь у дуелі з сином французького посла Е. Баранта поета знову відправили на Кавказ до Тенгінського піхотного полку. Вірш « Хмари» написаний  у квітні 1840 року перед від’їздом на заслання. В.Д. Соллогуб згадував:

 Виразне читання спогадів В.Д. Соллогуба: « Друзі та приятелі зібралися на квартирі Карамзіних, щоб попрощатися з  молодим поетом… Розчулений увагою до себе і щирою любов’ю товариства, поет, стоячи коло вікна і дивлячись на хмари, які повзли над Літнім садом і над Невою, написав вірш «Хмари». Софія Карамзіна і кілька чоловік гостей оточили поета і попросили прочитати щойно написаний вірш. Він подивився на всіх сумним поглядом своїх виразних очей і прочитав його. Коли він скінчив, очі його були вологими від сліз…»

5.Виразне читання поезії вчителем , аналіз поезії  та виразне читання учнями поезії М. Лермонтова «Хмари»

Бесіда:

1.      Який пейзаж зображено у творі?

2.      Що уособлюють хмари?

3.      Як пейзаж допомагає розкрити настрій ліричного героя?

4.      Як ліричний герой сприймає розрив з батьківщиною?

5.      Які речення переважають у вірші? Чому?

6.      Чого прагне душа ліричного героя?

7.      Яке враження пробуджує поезія у читачів?

6. Лермонтов і Україна

Вчитель.

М. Лермонтов - геніальний поет, якиймаввразливу душу, гарячесерце й безпощаднийрозум. Поет-вигнанець, бомавсміливістьвисловити все, щодумав про своєоточення. Людина чесна, з гостримпочуттямвласноїгідності. Вінбувзайвимсередлицемірних та слабких людей.)

Творче життя Лермонтова тривало 13 років. За цей час він устиг посісти одне з чільних місць у російській літературі, завершивши розвиток російської романтичної поеми, створивши неперевершені ліричні шедеври та заклавши основи російського реалістичного роману XIX ст.

Лермонтов з любов'ю ставився до України (називав «сумною вітчизною») та її народу (вірш «На світські окови»). З його творчістю був добре ознайомлений Т. Шевченко (згадки в листах, щоденнику, вірш «Мені здається, я не знаю»). І. Франко вважав Лермонтова корифеєм російської поезії. П'єси Лермонтова йшли в багатьох театрах України, а мотиви його поезії знайшли втілення в українській музиці (романси «Бескет» М. Жербіна, «О. О. Смирновій» Ф. Надененка, «Сонце» Б. Лятошинського, «Ні, не тебе так палко я люблю» Ю. Мейтуса, «Сумний я...» В. Косенка та ін.). Перші українські переклади та переспіви поезій Лермонтова з'явилися в 60-х pp. XIX ст. Його твори перекладали М. Старицький, І. Франко, Олена Пчілка, П. Грабовський, М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський, М. Терещенко, В. Сосюра, Л. Первомайський, А. Малишко, Р. Лубківський, В. Колодій та ін.

Треба зазначити, щоза свідченням сучасника поета О.В.Мещерського, Лермонтов "добре говорив малоросійською". Навіть збереглася така цікава деталь, що у Лермонтова був денщиком солдат-українець, з яким він розмовляв українською мовою.

Відомо також, що поет дуже любив і цінив український гумор. Знав багато анекдотів і вмів їх розповідати мовою оригіналу.

Відлуння української мови проникають навіть в його твори – "Тамань", "Герой нашого часу", "Вадим".

В Пензенському архіві є відомості про те, що дитиною Лермонтов двічі бував з бабусею у Києві, а також у містечку Переволочне Прилуцького повіту (тепер це Прилуцький район Чернігівської області), де був розташований маєток Арсеньєвих.

Нині майже доведено і факт дружби Лермонтова з Шевченком. У вірші "Мені здається, я не знаю" Шевченко звертається до лермонтовської музи, називаючи поета "любий друже".Вони могли зустрітись, як обґрунтовано припускає відомий літературознавець Мечислав Гаско, у 1839 році на квартирі художника Штеренберга у Петербурзі під час літературного вечора.

Крім того, у Лермонтова і Шевченка були спільні друзі. Так, відомий тісний зв'язок Шевченка з художником Григорієм Гагаріним, з яким Лермонтов перебував на Кавказі у травні 1840 року і навіть жив в одному наметі.
Відомо, також про велику любов поета до княгині Марії Олексіївни Щербатової, вірші, які він присвятив цій жінці.
Вона була дочкою українського поміщика Олексія Петровича Штерича, за походженням серба.

На Україні вперше Лермонтов був надрукований ще за його життя, у 1840 році. Два вірша ("Узник" та "Ангел") побачили світ в «Одеському альманасі» у 1840 році. Є здогади, що рукопис віршів до Одеси передав ротмістр Станіслав Адамович Городецький, товариш Лермонтова по службі

ІV. ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ УРОКУ (РЕФЛЕКСІЯ)

1.Робота з епіграфом уроку та проблемними питаннями

1.Яким є М. Ю. Лермонтов як митець і людина?

Чи випадкові печаль, туга, журба , розчарування у його творах?

Чи актуальна поезія М. Лермонтова сьогодні?

2. Складання «сенкану» або «асоціативного куща»

Зразок відповіді учня

Сенкан                                                                    Асоціативний кущ

З трагічним внутрішнім світом

Лермонтов

Лермонтововтов

Самотній, бентежний

Страждає, любить, бореться

Прагне пристрасного кохання

Прагне гармонії духовного іприродного

Прагне волі і прекрасних ідеалів

Прагне душевного ідеалу

Поет

2. Метод «Прес»

Чи актуальна поезія М. Лермонтова сьогодні?

Відповідьбудується за схемою:                                                

Власнапозиція«Я вважаю, що...».

Обґрунтування: «...тому, що...».

Приклад «Наприклад, ...».

Висновки«Отже (тому), я вважаю

3.Презентація   відеоролика  учителем на тему:» М. Лермонтов «Пророк»

V.  ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Вивчити напам’ять поезію  М.Лермонтова ( за вибором учня).

Підготувати повідомлення про політичну ситуацію в Росії в 30-40-ві роки XІXст. (випереджальне завдання  для учня – історика). 

ДОДАТКИ

Парус

Біліє парус одинокий
В морськімтуманіголубім...
По щопливевін в світ широкий?
Що кинув він в краю своїм?

Вируютьхвилі, вітерграє,
І щоглахилиться струнка...
Дарма! - вінщастя не шукає
І не відщастяутіка!

Під ним ясніструмкилазурі,
Над ним проміннявиграє, -
А він, бентежний, просить бурі,
Немов у бурях спокій є!
              ПерекладМ. Терещенка

І нудно, і сумно
І нудно, і сумно! — і нікому руку подать,
Як горе у душу прилине... Бажання!..
Чивартодаремно і вічнобажать?..
А роки минають — найкращіхвилини!
Кохати... кого ж бо? На час, годину — дарма,
Кохання ж навік — неможливе...
Чи в себе заглянеш? — минулого й сліду нема:
І радість, і мука, і все цемінливе!
Щопристрасті? — Скоро вогоньїхсолодких недуг
При словірозсудкузгасає,
Й життя — як поглянеш на ньогоуважнонавкруг —
Лиш жарт, де нізмісту, ніглуздунемає!
 ПерекладМ. Терещенка

ПРОРОК 
Відколивічний давсуддя 
Менівсевіданняпророче, 
Сторінкизлості й зопсуття 
Скрізьувижаютьвіщіочі. 

Я скрізь любоввістити став 
I правдичистої науку, 
А темний люд на мене зняв 
Озброєнукамінням руку. 

Утікізміста я, нагий, 
Жалобипопеломукритий, 
I от в пустелікам'яній 
Живу, господнім даром ситий. 

По слову вічного, земне 
Меніпокірне там створіння, 
I зоріслухають мене 
I сиплютьрадіснепроміння. 

Коли ж по вулицяхміських 
Ідупоспішноюходою, 
Старих я чую прикрийсміх 
I слово, значене хулою: 

"Дивіться, діти, приклад вам: 
Бувгордий, розійшовся з нами, 
Хотівзапевнить нас, що сам 
Говорить бог його устами. 

Дивіться ж, діти, ондевін,- 
Якийпохилий і знебулий, 
Похмурий, темний, як зігнули 
Йогозневага і проклін!" 
Переклад М. Зерова

Хмари

Хмарки небесні, одвікумандровані!
Синнювогнистою, ниттюперлистою
Ви, як і я, на вигнанняроковані,
Линете з любоїпівночімлистої.

Що ж бо вас гонить? Чидоліпризначення?
Заздрістьтаємна? злоба неприхована?
Може, за злочиннема вам пробачення?
Може, віддрузів вам зрадавготована?

Ні, ви з полями розталисьбезплодними,
Пристрастейви і страждання не знаєте;
Вічнохолодними, вічносвободними
Ви без вітчизни по небу блукаєте.

                               Переклад М. Рильського